16.04.2020 Українська література 9 клас

Тема уроку. Т. Шевченко. Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі («У нашім раї на землі…»). Наскрізний ліризм творів
Т. Шевченка про жіночу долю

На сонці тепло, а біля матері добре. 

Українське прислів’я

 

 Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.

Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.

ОБРАЗ ЖІНКИ В ШЕВЧЕНКОВІЙ ЛІРИЦІ 

    До теми жіночої долі Т. Шевченко звертався і в ліричних творах. На засланні, далеко від України, він не раз замислювався над красою й величчю материнської любові. У поезії «У нашім раї на землі…» автор із гіркотою згадав випробування, що випали на жіночу долю.




 

   Вірш «У нашім раї на землі...» написаний у 1849 р., у період перебування поета в засланні. У творі зображено дві типові долі матері-кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері- покритки. Обидві долі трагічні. Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на хороше життя: жінка втрачає дітей, які «розійшлись /На заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому протопити. А як світло й урочисто починалася поезія — з перших рядків в уяві виникає образ Божої Матері з дитиною на руках:

У нашім раї на землі

     Нічого кращого немає,-

Як тая мати молодая

         З своїм дитяточком малим.

      Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої на початку -  до сумної в середині й трагічної в кінці. У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля...»): «То покритка попідтинню /3 байстрям шкандибає, / Батько й мати одцурались / Й чужі не приймають!!»):

 І будеш щаслива.

 Та не довго.

 Бо не дійде 

      До зросту дитина, 

     Піде собі сліпця водить,

 А тебе покине 

Калікою на розпутті, 

Щоб собак дражнила...

Сум  і співчуття викликають картини страждань, які доводиться терпіти покритці, готовій на все заради дитини. «Великомученице!» — так звертається до неї автор. Поет схиляється перед величним почуттям простої жінки-матері: «І перед нею помолюсь, / Мов перед образом святим / Тієї матері святої, / Що в мир нам Бога принесла…» У цих рядках автор використав символічне узагальнення, адже звичайна українська жінка порівнюється з євангельською Марією. 

Про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях так писав М. Рильський: «Такого полум'яного материнства... і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасли­вий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».

     Вірш «На панщині пшеницю жала…» (1858) Т. Шевченко написав уже після заслання й присвятив Марку Вовчку (Марії Вілінській), авторці «Народних оповідань».

   Антикріпосницька проза Марка Вовчка викликала захоплення сучасників. Дуже високо цінував її  Т.Шевченко. Особливої актуальності проза письменниці набула в контексті обговорення селянської реформи й очікуваного звільнення кріпаків. Т. Шевченко долучився до критики кріпацтва, пов’язавши цю критику з темою жіночої долі. У творі перед читачем постає мати-кріпачка, змучена виснажливою працею на панському полі. Погодувавши дитину й задрімавши на хвилинку, вона уявляє сина уві сні вільним і щасливим. У її мріях розкривається народне уявлення про щасливе життя. Мати не бажає для сина величезного багатства і влади. Щастя для неї визначають прості речі: воля, родинний затишок, чесна праця на власній ниві. Уявивши сина щасливим, порадівши за нього, за мить по тому згорьована жінка переживає гірке розчарування: «І усміхнулася небога, / Проснулася — нема нічого…». Уся поезія будується на контрасті між мрією і гнітючою дійсністю, між прагненням до щастя й підневільним становищем людини в несправедливо влаштованому світі.

Завдання.
1. Опрацюваавши вище зазначений матеріал, перегляньте онлайн-урок, із якого ви дізнаєтеся про еволюцію теми матері у творах Т. Шевченка, а також послухаєте детальний ідейно-художній аналіз поезії "У нашім раї на землі..."

2. У зошиті напишіть літературний паспорт поезії  "У нашім раї на землі...".
3. Виконайте тестові завдання.

«У нашім раї на землі…»

1. Найкращим на землі, як вважає Т. Шевченко, є:

а) гармонія людини і природи; б) сите життя;

в) мати зі своїм дитяточком малим; г) добрий заробіток.

2. Мати у письменника — це:

а) чемність і повага; б) святий образ; в) серце всесвіту; г) душевний спокій і злагода.

3. Свою самотність рідненька буде відчувати через те, що її:

а) близькі люди залишили напризволяще; б) ніхто не догляне;

в) ніхто не розуміє; г) діти розійшлися, хто на заробітки, хто в москалі.

4. «…І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим» — ця висловлювання стосується:

а) рідної землі; б) матері; в) Батьківщини; г) дитини.

5. «Он байстря несе покритка на базар»,— так знедоленій героїні:

а) дорікне будь-який солдат; б) з посмішкою скаже пан;

в) защебече соловей; г) кричатимуть люди.

6. Через народження позашлюбного дитя жінка втратила:

а) можливість відвідувати вечорниці; б) красу;

в) здатність веселитися; г) любов до своєї дитини.

7. Жінка-покритка, яку батьки вигнали з хати, залишає рідну домівку, мов:

а) з хреста знята; б) у воду опущена; в) муха в окропі; г) зірка небо.

8. Знедолену героїню з байстрям на руках цураються навіть:

а) малі діти; б) квіти польові; в) старці; г) жебраки.

9. Про що матиме розповісти покритка своїй дитині, коли та підросте:

а) важке життя простого люду;

б) несправедливість, яка панує у суспільстві;

в) панича лукавого;

г) щасливе життя на волі.

10. Що у майбутньому очікує дитину жінки?

а) Непосильна важка праця; б) солдатська муштра;

в) бути поводирем у сліпця; г) принизлива служба козачком у пана.

11. У чому дорікатиме Іван свою матір, коли стане дорослим? Що вона його:

а) на світ народила; б) не забезпечила житлом;

в) не навчила читати і писати; г) віддала в солдати.

12. Яку долю передрікає поет своїй героїні?

а) довічна принизлива праця на пана;

б) щасливе життя зі своїм Іваном;

в) служба в монастирі;

г) страждання і смерть.

4. Творче завдання (за бажанням).Розробіть мультимедійну презентацію «Жіноча доля в поезії Т.Шевченка».