Тема уроку. Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Центральні
проблеми: митець і суспільство, індивідуальна
свобода людини
Нашій літературі
пощастило, що є в ній постать, яка життям і творчістю утверджує благородство
вищих мистецьких принципів. У творах Ліни Костенко — єдність характеру й слова,
а увагу привертає історична тема, історична пам’ять. Талановита поетеса не
зрушує коріння, розуміючи його значення в розвитку духовності, національної
культури. Своєю поезією застерігає нас від втрати історичної пам’яті. Особливо
виразно ця думка звучить у її романі у віршах «Маруся Чурай». Образ Марусі
зливається з образом України, що сигналізує через століття: пам’ятайте, нащадки,
свою славну історію, і лише тим будете сильні й знані у світі.
Пригадайте основні відомості про роман у віршах "Маруся Чурай" , переглянувши наступне відео.
Сьогодні на уроці з'ясовуємо проблематику твору "Маруся Чурай"
Проблематика роману у віршах "Маруся Чурай"
Роман у віршах «Маруся Чурай» — твір історичний, бо
в ньому розповідається про далекі часи, коли люди, їхній побут, звичаї,
особливості мислення, навколишнє середовище, у якому вони жили (тобто села,
міста та й уся природа), суттєво відрізнялися від того, що бачимо в наші дні.
Л. Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше
відобразити в романі Україну XVII ст. Вона відкрила її для себе, а потім,
працюючи над романом, відкривала її і для нас — і це був безцінний дарунок видатної
мисткині В
історичному романі у віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко прагне образно
відтворити історичну епоху, тобто подати її в конкретно-чуттєвих живих
картинах. Вона ніби вводить нас у далекий час і владно змушує жити в ньому,
пройматися його проблемами й духом, спілкуватися з історичними та вигаданими
людьми.
Читаючи
роман Л. Костенко, постійно відчуваєш його перегук з учорашнім : сьогоденням. У
тогочасних типах досить часто пізнаєш теперішні. Окремі проблеми, що були
гостроактуальними для України в XVII ст., залишаються такими ж і нині. Саме до
них належить проблема патріотизму, що виявляється в
готовності безкорисливо служити Україні. У романі створені образи-персонажі,
прекрасні завдяки своїм лицарським прагненням здобути волю Батьківщині.
Одночасно бачимо й людей безкрилих, зосереджених на власному благополуччі, не
запалених високим патріотичним почуттям, — такі люди є зрадниками національної
справи.
Тема любові є
однією з головних у романі Л. Костенко. Її твір дає змогу кожному з нас
відкрити для себе красу й силу любові, хай навіть ця любов зазнала зради та
призвела до трагічної розв'язки. «Маруся Чурай» збагачує нас своєю «філософією
любові», у якій це почуття визначається як особлива духовна цінність. Проблема любові і зради, що теж належить до
«вічних» тем, вирішується як складова частина філософії любові.Основне місце у творі посідає інша «вічна» проблема літератури — митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Л. Костенко як геніально обдарована людина, яка створила українські пісні, що стали найбільш поширеними й принесли всесвітню славу нашому народу. У часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще не розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом і душею. Маруся Чурай — одна з них. За Л. Костенко, вона — незвичайна, виняткова, глибоко переживала різне ставлення до себе сучасників — від щирого захоплення й любові до повного нерозуміння й навіть агресивності як до людини, що є «не такою, як усі». Немає сумніву, що Л. Костенко, змальовуючи образ української поетеси XVII ст., внесла в нього багато чого зі свого часу, зі своїх особистих стосунків з українським «застійним» суспільством 1970-1980-х років..
Тематика роману дала авторці змогу порушити низку важливих проблем. Це проблеми зради й вірності, патріотизму, соціальної
відповідальності, творчості й мистецького покликання. Окремо слід виділити проблему самовизначення жінки та її ролі в суспільстві й родині. Головна героїня не готова заради шлюбу
поступатися своїми переконаннями та творчим
покликанням. Вона хоче бачити поруч гідного
й рівного їй супутника життя, не готова обмежувати себе буднями берегині домашнього затишку. Тому й протиставляє себе тому жіночому типові, до якого належить Галя Вишняківна:
«На неї можна нагримать, і можна її побити. /
Вона простить, приголубить, розсолу тобі внесе. / Ти, може, від мене втомився. Мене потрібно
любити. / А там треба тільки женитись. Ото
женився — і все».
Завдання:
Опрацювавши відомості "Проблематика роману у віршах "Маруся Чурай"", у зошиті скласти конспект, зазначивши основні проблеми твору та їх тлумачення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий